Іде святий Миколай
Вчитель. Шановні батьки і діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на прихід Миколая діти. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення і Любові до ближніх.
( Звучить музика. На сцену виходять ведучі).
Ведуча. Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Став єпископом все знаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: «Що хочеш
За свої заслуги ти?»-
«Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов».
І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає.
Він за них не хоче плати.
Лиш, як то велить Господь,
Батька й матір шанувати,
Рідну церкву і народ.
Ведучий.
Накінець – то, діти милі,
Ми діждались тої хвилі,
Що з небесного престолу
Зійде пресвятий Микола.
Темна нічка за шибками.
Сніг біленький мерехтить.
Небеса блистять зірками.
Десь дзвіночок мерехтить.
Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі.
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.
1 – а дівчина.
В грудні ніч є чарівна
Бо з небесного човна
Миколай на землю сходить
І дива усюди творить.
1 – й хлопець.
Все він знає, все уміє,
Тільки хтось про щось помріє –
Мрію здійснить в цюю ніч,
Бо святий він – в тому річ.
2 – а дівчинка.
Наставляє Миколай
Злом себе не покарай!
Чесним будь та справедливим,
І працюй не будь лінивим.
Другом вірним завжди будь.
Свого роду не забудь.
2 – й хлопець.
Не зречись своєї мови
Ні за якої умови!
Будь людиною завжди
І добра від долі жди.
1 – а дівчинка.
В ніч на свято Миколая
Дітвора уся чекає
Подарунків і чудес,
Із – за хмар з самих небес
Він несе дарунки добрі
У своїй великій торбі
У віконця заглядає.
І про тебе все він знає.
1 – й хлопець.
Як ти вчишся, де ти ходиш,
Як себе з людбми поводиш,
Чи лягаєш вчасно спати,
Чи порядок робиш в хаті.
2 – а дівчинка.
Якщо чемний, то тоді
Подарує він тобі:
Може коника прудкого,
Може котика м´якого,
Літачок чи книжку,
Чи ведмедя й мишку.
2 – й хлопець.
Може лижі, ковзани,
І в додаток до зими –
Пряників, цукерок чималу торбину,
Щоб почастувати ними всю родину.
1 – а дівчина.
Миколай тихцем зайде,
Твоє ліжечко знайде.
Подарунки покладе.
І з кімнати геть піде
Та коли ти неслухняний,
Робиш прикрощі для мами,
Миколай тобі несе
Добру різку – і … Усе!
Пісня.
1 – й читець.
У зимовий нічний час
Миколай іде до нас.
На санках везе пакунки,
В тих пакунках – подарунки.
Миколай на сивих конях
В двори заїжджає
І пакунки чемним дітям
Із санок скидає.
Коли діти міцно сплять,
Раптом двері заскриплять,
В хату Миколай прийде
І дарунок покладе.
2 – й читець.
Ці дарунки не прості –
Миколаєві, святі –
Під подушку їх кладе,
Коли в хату він зайде,
Кому – зошит, кому – книжку,
Кому – іграшку й калач.
А нечемним дітям – різку
Й більш нічого – хоч ти плач.
Ще й погладить по голівці
Чемну він дитину.
Не обмине, не облишить
Жодную хатину.
1 – й читець.
В кожну хату завітає.
Де послушні діти.
Дар святий їм залишає,
Як їм не радіти?!
І я рада за дарунок
Від отця святого,
Від Миколи – чудотворця,
Хранителя мого.
2 – й читець.
Буду щиро Миколая
Я також просити,
Щоб зіслав із неба ласку –
На вкраїнські діти.
Святий отче Миколаю,
Просим тебе щиро:
Єдність дай у ріднім краю,
Злагоди і миру!
Пісня. « Іде святий Миколай»
Ведучий.
Двоє діток рано встали,
Миколаю лист писали.
Один з них жив у достатку,
Другий мав скромненьку хатку.
Перший лист такий складав:
Хлопчик 1.
«О мій отче Миколаю,
Прошу те, чого бажаю:
Плеєр мій вже застарілий,
Флешку хочу і мобілу,
А ще – джинси найкрутіші,
Куртку, светер – наймодніші!
Прошу ще щось солоденьке,
Кіндер, мілку, щоб смачненьке.
Я тебе дуже чекаю,
Подаруночків бажаю»
Ведучий.
Другий аркуш білий взяв,
Несміливо помолився,
Всі провини пригадав.
Лист від серденька полився:
Хлопчик 2.
«Святий отче Миколаю,
Прошу, я тебе благаю,
Мою хату не минай.
Завітай до нас в ту днину,
Ми чекаємо гостинно.
Подарунків не прохаю,
Бо, що треба, я все маю.
Прошу лиш здоров ́я мамі,
Таткові роботу дай.
Помагай мені в навчанні,
Про сестру не забувай.
І якщо тобі нескладно,
І в нас в хаті ти будеш,
Солодощі дуже любим ,
Може, ти нам принесеш?»
Ведучий.
На вікно листи поклали,
Хлопці вчитися пішли,
Ангели листи забрали
Й Миколаю принесли.
Ведуча.
Миколай листи оглянув,
На дві купи розділив,
Від одних приємно стало,
Інший трішки засмутив.
Ведучий.
Коли просиш щось, то думай,
Чи потрібно це тобі,
Чи піде воно на користь
У духовному житті.
Ведуча.
Може, хтось є поруч тебе
У потребі чи біді,
І йому потрібно більше
Допомоги, ніж тобі.
Вовк. Гей, бурмиле, чи ти чув? Чи ти бачив, хто це був?
Ведмідь. Бачить – бачив, чути – чув. Але що – не збагнув!
Лис. До святого Миколая діти тут листи вкидали.
Заєць. І у голос розказали все, чого собі бажають.
Вовк. Жаль, ой жаль, тяженький брате,
Що не вмієм ми писати
Дуже – ах! – хотів би я
Хоч маленьке порося!
Заєць. О, стидайся! У святого як проситимеш такого? Краще побажай собі ось кап устоньки хоч дві.
Ведмідь. Ну, смішний ти, куцохвостий! Таж хіба вовк постить? Вовк – все вовком, а ось я б з ́їв горщик меду.
Лис. Звісно, мед – це не найгірше. Але курочка смачніше заїдати на обід. Та про це просить не слід. У святого Миколая я хоч масла попрохаю.
Ведмідь. Чути – здаля щось гуде!
Може, вже святий іде?
( Звірі ховаються. Вбігає двоє дітей. Дівчинка голосно плаче.)
Хлопчик. Ой, не плач! Ой почекай! Бачиш, от і лісу край.
Дівчинка. Ось і скринька, та листочки я загубила.
Хлопчик. Ну ж, не плач же, не ридай.
Та ж святий Миколай
Знає наші всі бажання,
Всі надії, сподівання.
Хоч листочки ти згубила,
Добрих вчинків ти зробила,
Певно, більше, ніж ми всі.
Годі, на хвальбу не час!
Чуєш, хтось іде до нас!
Вовк. (тримає листочок) Я доріжкою ішов і он цей листок знайшов.
Ведмідь. Це ж оця красуня мила
Знехотя його згубила.
Кинь скоріш листа у скриньку,
Щоб потішити маленьку.
Вовк. О ні – ні! Я вже сам його святому дам
Може, стане він добрішим,
Дасть мені м ́ясця раніше.
Ведмідь. Швидко, Вовче, кинь листок!
О вже чую скрип санок!
Пісня. «Іде зима»
(З ́являються два ангели. Один несе тоненьку книжку, другий – товсту – телефонну).
1. Ангел. Ох, як я втомився. Ця книжка така товста, що крила спадають. Доведеться вести гелікоптером. А попереду ще багато праці.
2. Ангел. Так деякі діти до останнього дня посилала Святому Миколаю листи, і навіть телеграми. Всі пишуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертаються до дітей). Ми ходимо поміж вами і перевіряємо, чи ви справді були чемними і записуємо до книжки.
1. Ангел. До однієї книжки – чемних, а до другої збиточників.
2. Ангел. В одній книжці – добрі діла (показує свою тоненьку книжку) А в отій – гріхи, грішки й усякі збитки (показує на книжку першого ангела).
1. Ангел. То це я гріхи ношу? Недарма моя ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут, щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні. Ану почитаю (читає напис на товстій книзі): «Реєстр для чемних дітей». А покажи – но свою (читає): «Реєстр збиточників». Що ж це ти наплутав! Дивись скільки в нас добрих дітей – ось вони сидять (показує на зал), усміхаються й чекають на гостну отця Миколая. А нечемних зовсім мало, та й тих ми ще перевіримо й може викреслимо з поганої книжки.
2. Ангел. Як же це я переплутав!
1. Ангел. Бо хоч ти і ангел, а потребуєш окуляри. Ось вони якраз лежать на снігу. Видно отець Миколай тобі авансом подарунок прислав.
2. Ангел. (надягає окуляри) О, тепер бачу.
1. Ангел. А за те, що переплутав, мусиш нести оцю товсту книгу ( передає свою книжку).
2. Ангел. Добре вже, добре. Ходімо ж закінчувати свою роботу (виходять).
1. Круть. Ой як тут холодно. Я заздрю вовкові, лисиці й навіть зайцеві, що в них такі пухнасті кожухи. А в нас сама шкіра і кості. Я замерз як чорт.
2. Хвиць. Так, у нашій прекрасній батьківщині пеклі – дуже тепло.
1. Круть. Еге, часом аж за гаряче. Я радий вирватись деколи з пекла й по брикати по світу (брикають по сцені).
2. Круть. Не забувай, що ми сюди послані в важливій справі. Наш генеральний секретар пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше грішників.
1. Хвиць. А як не наловимо, то пан сатана нас самих на гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі гарячої смоли.
2. Круть. Ой і не згадуй! Тут ніде її нема, а я вже зголоднів. Одягнувся я якось в школярську уніформу й попросив смоли у Івасика, а він сказав, що вони такого не їдять. Він дав мені шматочок гуми, і я нею ледве не вдавився. І як діти таке паскудство їдять? Як воно їм зуби не повириває?
1. Хвиць. Тихо, тихо! Ось діти йдуть до школи. Може серед них є нечемні. На кожного нечемного ми приготуємо різку у подарунок.
(Івасик і Тарасик йдуть до школи)
Івасик. Тарасику сьогодні до нас святий Миколай прийде.
Тарасик. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Івасик. А ти був чемним?
(в цей час підкрадаються чортики. Один стає за спиною Івасика).
Івасик. Так. І буду чемним до самого Різдва, а там побачимо.
(Чортики стрибають з радощів)
Тарасик. А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Тарасом на честь великого нашого поета Тараса Шевченка, й тому я мушу бути завжди чемним.
Круть. (підштовхує Івасика) Скажи йому щось нечемне.
Івасик. Тільки дурень може бути завжди чемним.
Тарасик. Що ти кажеш? То виходить я дурень?
Круть. (підштовхує Івасика) Покажи йому язика. (Івасик показує Тарасику язика)
(Хвиць підкрадається до Тарасика)
Хвиць. Бачиш який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!
Тарасик. О, ні! Ми з ним друзі, битися не можна, та ще й у такий гарний день(обертається до чортиків) А це хто? Ти часом не чортик? Моя бабуся казала, що чорти бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу.
Чортики. Ой, не роби цього! Ой – ой – ой. (Втікають).
Пісня. «Свято Миколая».
Ангел 1. З небес високих я тут приходжу,
Діточки любі, кохані.
Я той, що завжди при вас сторожу,
Маю опіку над вами.
Я той, що чую, я той, що бачу,-
Що робить кожна дитина.
Як воно плаче – і я з ним плачу.
Сумна у мене година.
Голодне я нагодую,
Заплаче – я потішу,
Коли сон зморить голівку сонну –
Я його радо сколишу.
Ангел 2. І я вас люблю, діточки милі, над все на світі,
Бо я ваш сторож, бо я ваш Ангел – хоронитель.
І нині діти будете радіти,
Бо радість велика вже сходить,
Мов сонце ясне. Радуйтесь діти,
Святий Миколай надходить!.
Миколай. (заходить)
Слава Ісусу Христу!
Любі мої діти, шановна громадо!
Нині свято в вашім домі,
І я вас вітаю.
Гараздів, здров ́я і доброї долі
Щиро вам бажаю.
Саме сьогодні рік минув,
Як у школі цій я був,
Дарунки дітям роздавав,
До праці всіх вас закликав.
Наказував вам чесно жити,
Від зла тікати, а добро творити.
На порозі Рік Новий
І Різдво Христове,
А чи кожен з вас ці свята стрічати готовий?
Як живете, мої любі діточки кохані?
Чи вчились добре в школі, чи були слухняні?
Чи знаєте ви пісні, вірші, колядку?
(Забави та ігри з Миколаєм)
1. Дівчинка. О Боже мій милий! Пошли мені розум!
Пошли мені серце, пошли мені душу,
Щоб добре любила і коїть не вміла
Ніякого зла!
2. Дівчинка. Пошли нам, Боже,
Маленьким дітям,
Щастя, здоров ́я
На довгі літа.
Щоб нам світила зіронька долі,
Щоб ми не знали лиха ніколи.
1. Хлопчик. Щоб виросли
Розумні і сильні,
Душею чисті
І серцем вільні.
1. Дівчинка. На колінцях я молюся,
Всі гріхи мені прости,
Від лихого захисти.
Просвіти моє серденько,
Щоб училися гарненько,
Щоб у школі і удома
Не робили зла нікому,
Щоб татуся поважали
І матусі допомагали,
Щоб були ми всі здорові,
Завжди в мирі і любові.
Дівчинка. Святий ти, добрий Миколаю,
На Тебе ждемо вже давно,
Що даси Ти нам, про це незнаєм,
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб твої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх діточки
Хлопчик. А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло й лиху пригоду
Від України відверни.
Дай добру волю й много літ,
Щоб пісня – слава України,
Полинула на цілий світ.
Миколай. От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і в мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас малята!.
Ведуча. Відчиняйте двері ясенові,
Бо Різдво ступає на поріг
Знак добра, Господньої любові
В світлі Віфлеємської зорі!
Хай це свято лине в кожну хату,
В кожнім серці він за лише слід
Будьте дужі, щирі і багаті
Щастя вам і довгих многих літ!
Ведучий. Хай за вікном хуртеця злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
З Різдвом Христовим, Україно!
Пісня. «Коляда колядка»
|