ЗАОЧНА ПОДОРОЖ «ВОСЕНИ НА ЛІСОВІЙ ГАЛЯВИНІ»
Година спілкування для учнів 5 класу.
Мета: Естетичне виховання учнів засобами музики і поезії; екологічне виховання, прищеплення любові та бережливого відношення до природи, прищеплення любові до рідної мови, розвиток творчих здібностей учнів, організація роботи за творчими групами.
Клас або зал прикрашається так, ніби це – лісова галявина: гілки з жовтим та червоним листям, з гронами горобини та калини тощо.
Вчитель: Діти, сьогодні ми з вами проведемо незвичайну подорож. Це наш перший захід, який ми підготували всі разом. Кожен з вас працював в одній з творчих груп, які формувалися за інтересами. Кожна з груп готувала до подорожі плакати, костюми, музичне оформлення, робила листівки. А оскільки ми до подорожі запросили з паралельного українського 5-Б класу, спілкуватися ми будемо сьогодні українською та російською мовами. Чуєте звучить музика? Подорож починається…
Звучить музика.
Ведучі виходять «на галлявину», роздивляються навкруги, милуються осіннім вбранням.
1-й учень.
Щедра осінь зайшла до гаю
І змінила усе на мить,
Клени в золото одягає,
Горобина-то аж горить!
Дичка-груша уся червона
І калина багряна теж,
І висять перестиглі грона
У красі дивовижних помеж.
2-й учень.
Сонечко не гріє, небо – як ріка.
Осінь наступає дивна отака.
Листя клена облітають,
Сірий дощик сльози ллє...
Мабуть знову, мабуть знову,
Знову осінь настає.
Минуло літо, на порозі осінь
У золотому пишному вбранні.
Блакитне небо ласки в сонця просить,
І згадує про зорі весняні.
3-й учень.
Ой, ходила осінь, блукала,
Золотом усе фарбувала.
Стало листя гарне, барвисте,
Небо – синє-синє та чисте.
Золоті стрічки дарувала,
Їх березам в коси вплітала.
4-й учень.
А калині – чудо-намисто
Дарувала осінь врочисто.
Осінь гарна, наче царівна,
Вся природа стала чарівна.
Так давайте ж усі заспіваєм
І наших гостей привітаєм.
Виконується пісня В.Верменича “Це ж моя Україна”
Червоніє калина, пожовтіла ліщина,
Небом котиться диво – луна.
Це ж моя Україна, це ж моя Батьківщина,
Що, як мама і тато, одна.
5-й учень.
Свято в лісі восени –
Радісно і весело,
І яскраве убрання
Осінь скрізь развісила.
З'являеться Дідусь-лісовик. Він звертається до дітей: Як у вас тут красиво! Грона калини горять яскраво-червоним вогнем та кличуть до себе! А скільки пісень та казок складено про неї! «Калинка», «Ой, єсть в лісі калина», «Ой, цветет калина в поле у ручья»…Та це недарма! Калина не тільки дуже красива, але й багата вітамінами й целющими якостями, приємна на смак. Весною вона стоїть урочиста в своєму мережковому вбранні, немов наречена, а восени її прикрашають бордові листя й грони червоних ягід. Калина вважається символом краси й кохання, єю обов'язково прикрашаеться весільний каравай.
Учитель: У нас, на Україні, калина – одна из найулюбленіших раслин, символ Украины.
Виконується пісня «Україна», вірші та музика Л.Жолновач
Ти повітрям хвилюєш покоси,
Убираєш калину ти в роси,
Зустрічаєш мене ти ланами,
Українськими чудо-піснями.
Україно, Україно, Україно моя,
Україно, Україно,
Ти найкраща в світі земля!
6-й учень.
Листя сонцем наливалось,
Листя сонцем зігрівалось,
Шурхотіло по кущам,
Полетіло тут і там.
Вітер золото кружить,
Золотим дощем шумить.
Виконується пісня: Вірші і музика Л.Жолновач «Кленовые ладошки».
На кленовые ладошки
Дождик сыплется горошком.
Золотое все вокруг.
Здравствуй, Осень, милый друг!
З’являється Осінь і під музику починає свою розмову.
Осінь: Здраствуйте, мої любі! Я прийшла до вас з лісів та з полів, де зараз дуже красиво. І в лісі люди теж збирають багатий врожай калини, горобини, лимонника китайського, дикої яблуні та груші тощо…
Я до вас шла через ліс, вдовж річки, і багато разів мені зустрічався колючий чагарник, плоди якого называють «скарбничкою вітамінів». У них є вітаміни А, В2, С, К, Р, минеральні солі та кислоти. Чагарник дуже колючий, і це родич троянди. Здогадалися, про що йдеться? Так! Це шипшина – дика троянда, прикраса молодого лісу, лісової галлявини, парку, саду.
А коли настає моя пора, краще за все збирати лекарські корні, бульбу: валеріани, алтея, аїра, кульбаби, кінського щавелю та насіння дерев та чагарників.
Під час своєї розповіді осінь демонструє малюнки, плакати, фотографії лікарських рослин.
7-й учень.
Яка чудова на Землі обнова!
А в синім небі – музика пливе.
Відкрийте душу для пісень і слова,
І хай вона від цього оживе!
Хай полетить високо, заспіває
У цей прекрасний, неповторний час!
Хай лине музика, і хай Земля кружляє!
В осіннім золоті прекрасний ніжний вальс.
Звучить музика: Н.Келіна, «Вальс», п’єса для ф-п.
8-й учень.
Жовтий клен дивиться в озеро,
Прокидаючись на зорі.
За ніч землю підморозило –
Увесь горішник у сріблі.
9-й учень.
Червона горобина спалахом горить,
Тихесенько гойдається, листями шумить.
Виконується пісня Лариси Жолновач «Прощання журавлів»
на вірші Р.Сарби
1.Отчего же так грустно, не знаем порой.
Все глядим и все машем мы птицам рукой.
И летят журавли над холмом, над селом.
Разрезает вожак небо серым крылом.
Припев:
Журавли, журавли, до весны, журавли!
Не забудьте своей задремавшей земли.
Не забудьте озер, не забудьте полей,
Да и нас, чтоб в пути было вам веселей.
2.Ты в тумане над морем, вожак, не зевай,
О высокие скалы крыла не сломай!
Ты лети, журавленок, со всеми в строю,
Не отстань, не надейся на силу свою.
3. Понесли журавли наше лето на юг.
Мчат за птицами стаи метелей и вьюг.
То ли это пушинка упала с крыла –
То ли это снежинка на землю легла?
Осінь. Діти, а яких птахів називають перельотними і чому? Назвіть їх (ластівки, гуси, граки, лелеки, журавлі…).
10-й учень.
Над прозорими росами
Вже летять журавлі.
Дай погрітися, осене,
У твоєму теплі,
Захопитися казкою
В золотому гаю
І натішитись ласкою,
Що від сонечка п’ю.
11-й учень.
А я – подякую за чари і красу,
І теплі кольори, що душу гріють,
За радість, що у серденьку несу,
За павутинки, що кругом біліють,
За дивну тишу, сині небеса,
За шурхіт листя в мене під ногами,
За дивовижні вічні чудеса
І розмаїття колірної гами.
Під музику виходять дівчинки з червоними хусточками в руках, з намистами та браслетами з горобини вони виконують танець.
З’являється Дідусь-лісовик, в руках він тримає грона червоної та чорноплідної горобини.
Дідусь-лісовик. Чи знаєте ви, що від горобини віє красою та спокієм, і вона не раз оспівана у віршах й піснях: «Тонкая рябина», «Ой, рябина кудрявая». В давнину горобина була символом сімейного злагоди. Горобина здавнени заслуговує , щоб її збирали, бо її плоди багаті на вітаміни А, С и Р, полюбляють її й кухарі й лікарі, а її квіти цінують бджоляри, а кору – шкірники.
Чи відомо вам, що горобина допомагає зберегти врожай картоплі – листям пересипають клубні. А деревина дуже міцна, з неї виготовляють меблі. Сестра червоної горобини – чорноплідна горобина – особливо цілюща. А ще важлива горобина для зимової пташиної їдальні…
З’являються хлопці з приладдям для фарбування, щітками, цеберками.
Звучить музика: Н.Келіна «Хвастунишка», п’єса для ф-п.
Здійснюється міні-інсценування “Осінні фарби”.
12-й учень
Сіла Осень на осинку,
Прибрала кожную краплинку,
Фарбу різну узяла ,
Помішала, полила,
Листячко протерла чисто,
І фарбує сидить листя.
Виконується пісня Л.Жолновач «Осіння пісенька».
В красный цвет окрасил кисти
Куст рябиновый в бору.
И пожар кленовых листьев
Полыхает на ветру.
Утром глянешь на болото,
А на нем сверкает лед.
Хорошо перед отлетом
Птица иволга поет.
13-й учень
Ходить осінь по дорожках,
Промочила осінь ніжки,
Ллють дощи , немає світа,
Загубилось, мабуть, літо.
На доріжках – килим новий
Такий жовтий, увесь кленовий.
14-й учень.
Цілий день зранку до ночі
Дощік ллє, стучить, бормоче,
І стрибає, і співає,
А за нами не стигає
Виконується пісня Л.Жолновач
«Осень прийшла».
1. Желтеют листья в октябре
И падают под ноги.
Гуляет осень во дворе,
Пока зима в дороге.
Припев:
Листья клена облетают,
Пожелтело все вокруг.
Улетают, улетают
Гуси-лебеди на юг.
2. От солнца больше нет тепла,
Куда же лето делось?
На зорьке тонкая ветла
От холода зарделась.
15-й учень.
Більшого привілля не знайти ніде,
Ніж моя Вітчизна, що, мов сад, цвіте.
Красивіш немає, ніж моя земля,
Про красу й берізка стиха промовля.
Не знайти чудесніш, аніж рідний край.
Пісеньку про нього, друже мій, співай.
16-й учень.
Моєї природи портрет –
Знайома з дитинства картина.
І літній краплині у слід
Летить і летить павутиння…
Виконується пісня: Л.Жолновач
«Харьковские улицы» на вірші Л.Болеславського
1. Дворники и дождик соревнуются,
Новый город нам даря с утра.
И сияют харьковские улицы,
По которым нам идти пора.
Припев:
Харьковские улицы, харьковские улицы,
Встретят нас с утра.
Харьковские улицы, харьковские улицы,
Нам идти пора.
2. Улицы ведут детишек – школьников,
И с утра рабочих к проходным.
В классы к нам вливаются просторные,
Чуть сужаясь, движутся по ним.
17-й учень.
Подякуєм за чари і красу,
І теплі кольори, що душу гріють,
За радість, що у серденьку несу,
За павутинки, що кругом біліють,
За дивну тишу, сині небеса, за шурхіт листя в мене під ногами,
За дивовижні вічні чудеса і розмаїття колірної гами.
Виконується пісня Л.Жолновач «Падают листочки»
Смотрите, смотрите! Падает лист.
А воздух осенний прозрачен и чист.
Весной, раскрывая клейкие почки,
На ветках взрывались хлопушки-листочки.
Припев:
Падают, падают, падают листочки,
С деревьев облетают «сыновья» и «дочки».
Листья убегают, песню напевают
И ковром осенним землю укрывают.
|